Вийшла карта з України,
Ти, козаче, збирайся,
Козак ся збирає, |
А дівчина плаче, |
Бо козак до бою йде. | (2)

Минув рочок, минув другий,
То вже третій наступив,
Дівчина ридає, з жалю умирає, |
Бо козака немає. | (2)

Вийшов козак з України,
Та й в віконце стукає,
Стара мати плаче, |
За столом сидячи, |
А в козака серце б'є. | (2)

– Не плач, мати, не журися,
А де ж твоя доня є?
– На цвинтарі лежить, |
Третій гріб від межі, |
На ній ружа сіяє. | (2)

Вийшов козак на могилу,
Та й тяженько зітхає,
Брами ся втваряють, |
Ружі ся вкланяють, |
А миленька не встає. | (2)

– Встань, миленька,
Встань, голубко,
Всю ми правду розкажи.
– Рада би я встати, |
Всю правду сказати, |
Сира земля не дає. | (2)