В вишневім саду пахуча роза,
Стояла пара молода.
Він її пісню* грав на гітарі, |
А соловейко щебетав. | (2)

Милий відкинув тую гітару,
Чарівний стан її обняв.
Під час горячого кохання, |
Уста її поцілував. | (2)

Цілував личко, чорнії брови,
Цілував уста малинові.
І стиха, стиха спитав у неї: |
– Скажи, мила, чиї вони? | (2)

Мила до нього нахилилася,
Ще й правов ручков обняла.
І стиха, стиха заговорила: |
– Ти милий мій, а я – твоя. | (2)

Цілувалися, обнімалися,
Та й розійшлися по домам.
А соловейко та й на калині, |
Веселу пісеньку співав. | (2)