В мого шинкаричка
Пили козаки, пили козаки.
Та й бо пили, та й бо пили,
Та й напивали, та й напивали.

Та й молоду шинкаричку
Та й підмовяли, та й підмовяли:
– Ти, молода шинкаричко,
Ходи ти з нами, ходи ти з нами.
Буде тобі ліпше,
Як в рідної мами, як в рідної мами.

Дурна була шинкаричка
Та й послухала, та й послухала.
Та й набрала срібла-злота
Та й поїхала, та й поїхала.

– Ой, шинкаро, шинкаричко,
Тут тобі бити, тут тобі бити.
Ми за твоє срібле-злото
Будемо жити, будемо жити.

Ой, дорога шинкаричко,
Тут ти бивати, тут ти бивати,
Ми за твоє срібле-злото
Будем панувати, будем панувати.