В чистім полі криниченька
На чотири сходи,
Любив козак дівчиноньку
Не чотири годи.
Любилися, кохалися,
Та й не побралися,
Тільки наші воріженьки
Та й навтішалися.
Руту сію, руту саджу,
Руту поливаю.
Ой я тебе, козаченьку,
Щодня споминаю.
Будь щасливий із тією,
Котору кохаєш!
А над мене вірнішої
Довіку не знайдеш!