Ти, дівчино, що думаєш?
Коли прийду, все дрімаєш!
Тогди будеш, мила, спати,
Як я піду мандрувати.
Мандруй, милий, не сам з собов,
Бери мене тай із собов!
Сідай, мила, тай на коня,
А я сяду попри тебя.
А я сяду попри тебя,
Скажуть люди: Слюбна моя.
Доїхали до долини,
Вертайсь, мила, до родини!
Не на то я мандрувала,
Щоб до роду ся вертала.

Ти, дівчино, розумна всім,
Відгадай ми загадок сім.
А що росте без коріння?
А що цвіте без насіння?
А що грає голос має?
А що плаче сліз не має?
А що шумить тай без вітру?
А що пече тай без вогню?

Камінь росте без коріння,
Личко цвіте без насіння,
Скрипка грає голос має,
Серце плаче сліз немає,
Вода шумить тай без вітру,
Зрада пече тай без вогню.
Узяв милу попід боки,
Кинув ї в Дунай глибокий...