Шумів комиш, дерева гнулись,
А нічка темною була;
Одна закоханая пара
Всю ніч гуляла до рання.

А на світанку повставали,
Довкола зім'ята трава;
То не одна трава зім'ята,
Зім'ята молодість моя.

Прийдеш додому, там спитають,
Де ти гуляла, де була,
А ти скажи: в саду гуляла,
Додому стежки не знайшла.

Ну, а коли сварити будуть,
Ти знову приходи сюди.
Вона прийшла, його немає,
Лише зосталися сліди.

Хустиною лице накрила
І гіркі сльози полила:
Ой, що ж я, люди, наробила,
Кому ж красоньку віддала?

Шумів комиш, дерева гнулись,
А нічка темною була.
І вже закоханая пара
Тут не гуляє до рання.