Поза гаєм, гаєм,
Гаєм зелененьким,
Там орала дівчинонька
Воликом чорненьким.

Орала, орала,
Не вміла гукати,
Та поняла козаченька
На скрипочку грати.

Козаченько грає,
Бровами моргає.
Вража його мати знає,
Нащо він моргає.

Чи на мої воли,
На сірі корови,
Чи на моє біле личко,
Чи на чорні брови.

Чорні брови маю,
Та й не оженюся,
Хіба піду до річеньки
З жалю утоплюся.

Не топись, козаче,
Бо душу загубиш.
Ходім, серце, повінчаймось,
Коли вірно любиш!

Як я тебе люблю —
Скарай мене, боже!
Буду тебе цілувати,
Поки сон не зможе!

Вже й націлувався,
Вже й намилувався,
Як у саду соловейко
Та й нащебетався.

В саду соловейко
Щебече раненько,
А мій милий чорнобривий
Гуля веселенько!