Повій, вітре, з верховини Народні пісні
Текст пісні
-
Текст пісні Анастасія
Повій, вітре, з верховини,
Та й на ненину хатину,
Бо, може, мя завтра замордують
За мої гріхи.
А в темниці сирі стіни,
Вже ми тешуть домовину
Гайвороння чорне-чорне кряче
На свіжавий хрест.
А у горах хлопці чорні
Вип'ють за моє здоров'я,
Вже стають жовніри в ряд стрілецький,
Гей, гей.
Ти, моя єдина любко,
Не тужи, моя голубко.
Тяжко куля вдарить мя під серце
За твою любов.
Як поведуть мя на муку,
В душу вдариться розлука,
Заграй мені чардаш, старий майстре,
Бо вмира гуцул.
Та й на ненину хатину,
Бо, може, мя завтра замордують
За мої гріхи.
А в темниці сирі стіни,
Вже ми тешуть домовину
Гайвороння чорне-чорне кряче
На свіжавий хрест.
А у горах хлопці чорні
Вип'ють за моє здоров'я,
Вже стають жовніри в ряд стрілецький,
Гей, гей.
Ти, моя єдина любко,
Не тужи, моя голубко.
Тяжко куля вдарить мя під серце
За твою любов.
Як поведуть мя на муку,
В душу вдариться розлука,
Заграй мені чардаш, старий майстре,
Бо вмира гуцул.
Внески:
