Повій, вітре буйнесечкий,
З глибокого яру.
Вернись, милий, чорнобривий |
З далекого краю. | (2)

Ой, рад би я повіяти,
Коли яр глибокий.
Ой, рад би я вернутися, |
Коли край далекий. | (2)

Яр глибокий — неглибокий,
Мушу повівати.
Край далекий — недалекий, |
Мушу прибувати. | (2)

Попід гору несла воду,
Коромисло гнеться.
Питається дочка мами, |
Чи милий вернеться. | (2)

Ой, як не вернувся досі,
Десь і не вернеться.
Найшов кращу десь від тебе, |
А з тебе сміється. | (2)

Хилітеся, сухі лози,
Відкіль вітер віє.
Дивітеся, карі очі, |
Чи милий не їде. | (2)

Хилилися сухі лози
Та вже їй перестали.
Дивилися карі очі |
Та й плакати стали. | (2)

Дайте мені сокирочки
Вирубати лози.
Дайте мені хустиночки |
Обітерти сльози. | (2)

Сокирочка та й тупая
Лози не рубає.
Хустиночка шовковая |
Сльози не втирає. | (2)

Кохалися, любилися,
Як голубів пара.
Розійшлися, розвелися, |
Як чорная хмара. | (2)