Поїхав козак на чужину
На свому гнідому коні,
Покинув, покинув свою Україну
І свій рідний батьківський двір.

Покинув дівчину кохану,
Що в неї серденько болить,
І жде вона кожного вечора й ранку,
Що милий її прилетить.

Приїхав козак на подвір'я
І скочив з гнідого коня. -
Немає, немає моєї дівчини,
Болить моє серце, душа.