Погоріло в степу сіно,
Нема ні копиці.
Відцурався козак дівки |
Через вечерниці. | (2)

Відцурався козак дівки
Через вечерниці.
Через тії вражі дочки, |
Через молодиці. | (2)

Ой пошлю я чорну галку
В море рибку їсти,
Щоб принесла чорна галка |
Від милого вісти. | (2)

Полетіла чорна галка
Та й не барилася,
А принесла мені звістку, |
Щоб не журилася. | (2)

Не журися, дівчинонько,
Бо я не журюся,
Іди собі, дівча, заміж, |
А я й оженюся. | (2)

Поший мені, моя мати,
Сорочку в три пілки,
Щоб до мене не пристали |
Людські поговірки. | (2)

А я тобі, моя доню,
Пошию в чотири,
А щоб тебе, моя доню, |
Вся челядь любила. | (2)

Ой, не треба, моя мати,
Щоб челядь любила,
Не з одним я вражим сином |
Неславу зробила. | (2)

Вчепи мені, моя мати,
На шию верьовку,
Буду іти з сього світа |
На його головку. | (2)

Вчепи мені, моя мати,
На шию тоненьку,
Буду іти з сього світа |
Ще й на його неньку. | (2)