Подивися, ти наш Боже,
Що тутка ся діє,
П'ять героїв-українців
Зради потерпіли.

Ой, знайшовся рідний батько,
Що катам признався:
"В чистім полі, у криївці,
Там мій син сховався".

Приїхали до криївки
Облогою стали.
Кати крикнули в криївку,
Щоби ся здавали.

Дорко сміло сказав прощі:
"Прощай, Україно,
Прощавайте всі герої,
Прощавай, дівчино".

Поставали мужні хлопці,
Та й пообнімались,
Витягли револьвери
Та й ся постріляли.

І так наші тих п'ять хлопців
За Вкраїну бились,
Де по-правді, по-геройськи
Голови зложили.