По цілому світі весела новина:
В Вифлеємі чиста Діва породила Сина. | (2)

В яслах породила, в пелени повила,
Сіном чистим, як лелія, Йому постелила. | (2)

Сіном постелила і сіном вкривала,
Люлі, люлі, любий Сину! Йому заспівала. | (2)

А ми, бідні люди, нічого не знали
На Поділлі, й на Підгір'ї сном твердим заспали! | (2)

Аж тут опівночі зірка засвітила,
Всіх нас, браття українці, зі сну пробудила. | (2)

Приношу вам, люди, радість і надію,
Що найдете в Вифлеємі Ісуса Месію! | (2)

А ми всі зраділи, скоро повставали
І бігом до Вифлеєму разом поспішали. | (2)

Разом поспішали, й інших закликали,
Бігли через Коломию та й не приставали. | (2)

Бігли, поспішали добрі приятелі,
Аж добігли до стаєнки, вбогої оселі. | (2)

Тамки повклякали для Божої чести
І складали тій Дитині, що хто міг принести. | (2)

Семен з Кут медочку, а Юрко ягницю,
А Петро із Ясенова бриндзі бербеницю. | (2)

Матвій дав колачик, яблук дав Данило,
Кум Павло заграв на дудці, щоб там було мило. | (2)

Кум Василь зі Сприні дав мале телятко,
Плеще з радости в долоні Божеє Дитятко. | (2)

Олексій з Волині притащив пшениці,
А Демид, наш брат з Поділля, дві теплі куниці! | (2)

А Семен із Холму положив оріхи,
А Никифор з Буковини дав грибків два міхи. | (2)

Трохим з України через Збруч дістався,
Голий, босий, в Вифлеємі з нами привітався. | (2)

Гнат заграв на скрипці, Дмитро на цимбалах,
Два Михайли з Синевідська танцювати стали. | (2)

Інвалід Кирило, що дістав дві рани,
Заспівав стрілецьку пісню про ті Бережани. | (2)

Іван Сорокатий став щось міркувати,
А потім на честь Ісуса став вірші складати. | (2)

Та як став складати до складу, й прикладу,
То усі на хвильку втихли та й віл слухав ззаду. | (2)

Ой, було так добре, та було так мила
Що аж Божеє Дитятко к нам заговорило: | (2)

Ой, звідки ви, люди, ой, звідки ви, милі,
Що так красно, так сердечно мене звеселили? | (2)

Ми всі розповіли, звідки ми прибули,
І Трохим почав казати, щоб усі почули: | (2)

Я є з України, з веселого краю,
Там так красно сонце сяє, наче в Божім раю. | (2)

Там хороші люди, гарна сторононька,
Та тепер там плач і сльози, злая годинонька! | (2)

Просим Тебе, Христе, просимо Маленький,
Зглянься щиро, зглянься мило |
На гой край сумненький! | (2)

3ішли йому долю, зішли йому волю,
Щоб зраділа наша Мати на свобіднім полю! | (2)