Питається Дніпр Тихого Дуная
Тихий Дунаю
Шо я Своїх Козаків на Тобі не видаю
Чи Твоє Дунайськеє Гирло Моїх Козаків пожерло

Чи Твоя Дунай-Вода Моїх Козаків забрала
Промолвит Тихий Дунай до Дніпра-славута
Дніпр-батьку-славуто
Сам собі думаю да гадаю
Шо Твоїх Козаків у собі не видаю

Уже Чтверь Года Три Місяця вибиває
Як Твоїх Козаків у мене немає
Ні Моє Дунайськеє Гирло Твоїх Козаків не пожерло
Ні Моя Дунайська Вода Твоїх Козаків не забрала
Їх Турки не постреляли не порубали

До Города-царя в полон не забрали...
Всі Мої Квіти Луговиє і Низовиє понидєли
Шо Твоїх Козаків у себе не виділи
Твої козаки на Черкеській горі пробувают
Холодной води в барила набирают

Шляхи і дороги замічали
Городи Бусурменські плюндрували
Огнем-мечем воєвали
Сребра-злата по достатках набирали
До річки Хортеці прибували

Велику переправу собі мали
До Стародавной Січи поспішали
У Стародавной Січи очертою сідали
Сребро-і-злато Турецьке на три части паївали
Мед і оковиту горілку подпівали

За весь мир Господа прохали
Коториє Козаки Чистим Полем гуляли
Річки Низовиї Помошниці Дніпровиї
Добре знали