Під білою березою |
Сидить братік і сестра. | (2)

Чого, сестро, гірко плачеш? |
Чи ти з мене плати хоч? | (2)

Виший, сестро, мені комір, |
Тоді тобі заплачу. | (2)

Ой, не хочу, брате, плати, |
Бо зростила одна мати! | (2)

Одна мать нас спородила, |
Не одну долю наградила. | (2)

Тобі воли та корови, |
Мені самі чорні брови. | (2)

Мені дала нитку, голку |
Ще й п'яницю дуже горьку. | (2)