Оженився не по добрій волі,
Узяв жінку та не до любові.

І не до любові, і не до розмови,
Ні білеє личко, ні чорні брови.

Я без тебе, мила, обійдуся,
Лиш без тебе горя наберуся.

Ой, піду я понад круті гори,
Стану, гляну — без милої горе.

Не падайте, сльози, на отаву,
Не дай мене, мій милий, на славу.

Бо я, молоденька, в батька зросла,
В батька зросла, добра не зазнала.

В темнім лісі ходю-блудю,
За тобою, милий, я не буду.

Соловейку жовтенький, миленький,
Защебечи трьома голосами,

Виводь мене темними лугами
З цього краю на дорогу.