Ой, з-за гори, з-за лиману
Буйний вітер повіває,
Буйний вітер повіває,
Добрий молодець гуляє!

Добрий молодець гуляє,
Мед-горілочку кружляє,
Мед-горілочку кружляє,
Він сам себе розважає:

А чи мені женитися,
Чи самому журитися,
А чи мені люде слати,
Чи самому поїхати?

Як скричав я на малого:
Сідлай коня вороного,
А під себе буланого,
Да поїдем в чисте поле
Шукать собі щастя-долі!

Ой, не знайшли щастя-долі —
Знайшли дівку до любови.
Знайшли дівку до любови -
Лицем білу, чорні брови!

Як приїхав під ворота,
Вийшла мила, краща злота.
Бере коня за поводи,
Веде коня на ставницю,
А милого й у світлицю!

Сама сіла та думала,
Карі очі зажмурила.
Чого, мила, задумала,
Карі очі зажмурила?
Чи жаль тобі овса-сіна,
Чи милому меду-вина?

Не жаль мені овса-сіна,
Ні милому меду-вина,
А жаль мені завивання,
Дівоцького прибирання:
Що в суботу я змиюся,
А в неділю приберуся
І на свого милого надивлюся!