Ой, з-за гори, ой, з-за гори
Орел воду носить.
Стара мати свого сина
Вечеряти просить.

Ой, їж, мамо, ой, їж, мамо,
Що ти наварила,
А я піду на вулицю,
Де дівчина мила.

Батько гарний, батько гарний,
А мати лихая −
Не пускає на вулицю,
Каже: молодая.

Пусти ж мене, моя мамо,
На куточок прясти −
Чи не вийде козаченько
Сірих коней пасти?

Аж він іде й коня веде −
Розвивайся, луже!
Сватай мене, козаченьку,
Люблю тебе дуже!