Ой, йшли вони, буйний вітер віяв,
А там господар пшениченьку сіяв.

– Боже, помагай пшеницю сіяти,
Сьогодні сієш, завтра будиш жати.

Лиш Божа Мати за нивкою стала,
А пшениченька під серп дозрівала

– Ой, яке чудо! – Так господар каже,
Аж коли їде теє військо враже.

– Боже, помагай пшениченьку жати,
Чи не йшла туди з дитиною мати?

– Ой, ішла, ішла буйний вітер віяв,
Коли я свою пшениченьку сіяв.

– Коли це було шкода ізгадати.
Сказав воїнам назад повертати.