Ой, вийду я на ту гору,
Гуляю, гуляю.
Кличе мати вечеряти, |
А я й не думаю... | (2)

Ой, вечеряй, моя мати,
Що ти наварила,
А я піду на той хутір, |
Де дівчина мила. | (2)

Козак іде, коня веде,
В ставу напуває,
Старий батько сідло несе |
Коника сідлає. | (2)

Стара мати обід несе,
Сестра насипає,
А милая в кінці столу |
Стиха промовляє. | (2)

Куди їдеш, від'їжджаєш,
Сизокрилий орле,
А хто ж мене, молодую, |
До серця пригорне? | (2)

Пригортайся, моя мила,
Товаришу мому,
Та й не кажи тої правди, |
Що мені самому. | (2)

Ой, як мені, мій миленький,
Правди не казати?
Вечір прийде, сумно стане, |
Ні з ким розмовляти... | (2)