Ой, високо та сонечко сходить,
А низенько заходить,
Гей, наш отаман по дворочку ходить,
Гей, та словесно говорить:

Ой, ви, хлопці, превдалі молодці!
Уставайте, вози мажте,
Гей, вози мажте, ярма надівайте,
Гей, сірі воли запрягайте!

Хлопці встали, вози помазали,
Нові ярма понадівали,
Гей, нові ярма понадавали,
Гей, сірі воли позапрягали.

Степом ідуть, нові вози риплять,
Сірі воли ремиґають, —
Гей, із-за лісу, лісу зеленого,
Гей, розбойнички виглядають.

Ой, здорові ж, превражії сини!
А котрий між вами отаман?
Гей, наш отаман сидить між возами,
Гей, обливається сльозами.

Гей, наш отаман сидить між возами,
Обливається сльозами,
Гей, наш отаман сидить між новими,
Гей, обливається дрібними.

Ой, ви, хлопці, превдалі молодці!
А беріть лиш дрюки в руки,
Гей, ви бийте, бийте, не жалійте,
Гей, на нові вози кладіте!

Поїдемо в город у Полтаву
Та наробим собі слави:
Гей, розбойничків сорок і чотири,
Гей, а ми вдесятьох їх побили!