Ой, високо сонце сходить,
А пізно заходить.
Там жонатий до дівчини
Щовечора ходить.
Там жонатий до дівчини
Щовечора ходить.

Ой, він ходить, ой, він ходить,
Бо він її любить,
Вона йому, молодому,
Дружиною буде.
Вона йому, молодому,
Дружиною буде.

Не якою дружиною,
Вірною жоною.
Заріж, заріж першу жінку,
Буду жить з тобою.
Заріж, заріж першу жінку,
Буду жить з тобою.

Убий жінку ще й дитину,
Положи на лавці.
Як сам підеш увечері,
Прийдеш аж уранці.
Як сам підеш увечері,
Прийдеш аж уранці.

Ой, як мені її різать?
Жінка молодая,
Ой, як мені її різать?
Дитина малая.
Ой, як мені її різать?
Дитина малая.

Пожену я товар на яр
Воли на долину,
А сам піду до дівчини
На час, на годину.
А сам піду до дівчини
На час, на годину.

Ой, прийшов він під віконце:
Добрий вечір, серце!
Вона стала, відказала:
Убий жінку перше.
Вона стала, відказала:
Убий жінку перше.

Ой, як мені, дівчинонько,
Свою жінку вбити?
Моя жінка молоденька
Буде ся просити.
Моя жінка молоденька
Буде ся просити.

Біжи, біжи до коршомки
Горілки напийся,
А як прийдеш додомочку,
Та й жінки вчепися.
А як прийдеш додомочку,
Та й жінки вчепися.

Запалю я сирі дрова,
Залию водою,
Не втішайтесь, воріженьки,
Моєю бідою.
Не втішайтесь, воріженьки,
Моєю бідою.

Не втішайтесь, воріженьки,
Моєю бідою,
Не навчайте ви милого:
Іди до коршомки.
Не навчайте ви милого:
Іди до коршомки.

Іди, іди до коршомки,
Напийся горілки,
А напившися горілки,
Берися до жінки.
А напившися горілки,
Берися до жінки.

Пішов милий до коршомки,
Напився горілки,
А як прийшов додомоньку,
Вчепився до жінки.
А як прийшов додомоньку,
Вчепився до жінки.

А як прийшов же додомочку
Та й ножа готує,
Сидить мила на постелі,
Дитятко годує.
Сидить мила на постелі,
Дитятко годує.

Прийшов милий із коршомки,
Став ножа гострити.
Його жінка, як голубка,
Почала просити:
Його жінка, як голубка,
Почала просити:

Не ріж, не ріж, мій миленький,
Зажди час-годину,
Нехай же я погодую
Маленьку дитину.
Нехай же я погодую
Маленьку дитину.

Зажди, зажди, голуб сивий,
Зажди хоч хвилину,
Та поки ж я нагодую
Маленьку дитину.
Та поки ж я нагодую
Маленьку дитину.

Тоді будеш, моя мила,
Дитя годувати,
Як я піду до Дунаю
Ножа полоскати.
Як я піду до Дунаю
Ножа полоскати.

Вдарив її раз у шию,
А два рази в груди,
Полилася кров червона
По всій землі всюди.
Полилася кров червона
По всій землі всюди.

Пішов милий до Дунаю
Ножа полоскати,
А сусіди — добрі люди
Дали неньці знати.
А сусіди — добрі люди
Дали неньці знати.

Кидай, ненько старенькая,
Біле білля прати,
Іди дочку Ганюточку
На смерть убирати.
Іди дочку Ганюточку
На смерть убирати.

Біжить ненька старенькая
Стиха під віконце —
Лежить дочка Ганюточка
Личком проти сонця.
Лежить дочка Ганюточка
Личком проти сонця.

Приходить же стара мати
Під нове віконце —
Лежить дочка-одиниця,
Як жаркеє сонце.
Лежить дочка-одиниця,
Як жаркеє сонце.

Біжить ненька старенькая,
Білі ручки ломить —
Лежить дочка, як голубка,
Та вже й не говорить.
Лежить дочка, як голубка,
Та вже й не говорить.

Уходить же мати в хату,
На порозі впала:
Дочко моя, одиниця,
Навіки пропала!
Дочко моя, одиниця,
Навіки пропала!

Ой, чим же ти, моя доню,
Мужу не вгодила,
Що ти свою кров червону
Повсюди пролила?
Що ти свою кров червону
Повсюди пролила?

Ой, усім я, моя мати,
Усім догодила.
Ішов милий до коршомки,
А я не пустила.
Ішов милий до коршомки,
А я не пустила.

Доню моя, люба, мила!
Що ти провинила,
Та що твоя кров червона
Землю сполонила?
Та що твоя кров червона
Землю сполонила?

Ненько моя рідненькая,
Нічого не знаю,
Бо він ходить до другої,
А мене вбиває.

Ой, нічого, моя мати,
Я не провинила.
До іншої милий ходить,
А я щоб не жила.
До іншої милий ходить,
А я щоб не жила.

Доню моя, люба доню,
Що ти наробила,
Що ти хату ще й кімнату
Кров'ю затопила?
Що ти хату ще й кімнату
Кров'ю затопила?

Що ти хату ще й кімнату
Кров'ю затопила,
Ще й маленькую дитину
Повік сиротила?
Ще й маленькую дитину
Повік сиротила?

Не я його сиротила,
Сиротили люди,
Сиротила дівчинонька,
Що жонатих любить.
Сиротила дівчинонька,
Що жонатих любить.

Пожену я товар на яр,
Воли на долину,
А сам піду до дівчини
На час, на годину.
А сам піду до дівчини
На час, на годину.

Добрий вечір, дівчинонько,
Добрий вечір тобі.
Вона стала, відказала:
Неправдочка твоя.
Вона стала, відказала:
— Неправдочка твоя.

Вона стала відказала:
Неправдочка твоя,
Убив, убив першу жінку,
Уб'єш мене другу.
Убив, убив першу жінку,
Уб'єш мене другу.

Ой, пішов він додомочку,
Схилив на стіл головочку.
Дрібні діти плачуть,
Бо неньки не бачать.
Дрібні діти плачуть,
Бо неньки не бачать.

Цитьте, діти, та не плачте,
Мого серця не сушіть.
А я сеє все найду,
Вам молоду маму приведу.
А я сеє все найду,
Вам молоду маму приведу.

Ой, таточку, ой таточку!
Вам буде мама молода.
Вам буде мама молода,
А нам буде горе та біда.
Вам буде мама молода,
А нам буде горе та біда.

Ой, над ним же, розбіякою,
Чорний ворон кряче,
А над нею, молодою,
Вся родина плаче.
А над нею, молодою,
Вся родина плаче.

Ой, над ним же, розбіякою,
Вовки та лисиці,
А над нею, молодою,
Брати та сестриці.
А над нею, молодою,
Брати та сестриці.