Ой, високо а сонечко сходить,
Низенько заходить,
Оженився козак молоденький,
А до дівчини ходить.

До дівчини ходить...
Ой, не ходи, козаче, до мене,
Бо ти вже жонатий!

Бо ти вже жонатий,
А як будеш до мене ходити,
То вбий свою жінку!

То вбий свою жінку!
За кісоньку та й об лавоньку —
Вона й подалася.

Вона й подалася,
З неї, з неї, сердечної,
Аж кров полилася.

Аж кров полилася.
Тоді ходить, білі руки ломить,
Сусідочок просить.

Сусідочок просить:
Сусідочки, ви добрі людочки,
Дайте тещі знати!

Дайте тещі знати,
Нехай іде, іде стара мати
Дочку убирати!

Дочку убирати!
Іде, іде стара матусина
Під нове віконце.

Під нове віконце.
Лежить дочка, дочка Галюточка,
Личком проти сонця.

Личком проти сонця,
Ой, ти, дочко, дочко Галюточко,
Що ти наробила?

Що ти наробила,
Що ти свого мужа ревнивого
Навік звеселила.

Навік звеселила?
Що ти своїх діток малесеньких
Навік осиротила!