Ой, віддала мене мати заміж молодою
Та за того недоростка, що я не люблю.

Та за того недоростка, що я не любила,
Я до нього штири неділі та й не говорила.

Як на п'яту неділечку стало повертати,
Стала я до свого недоростка промовляти:

Ой, запрягай, недоростку, коні вороненькі
Та поїдем у гостину до батька і неньки.

Проїхали ми дубину, проїхали другу,
А на третій дубині стали попасати.

А на третій дубині стали попасати,
Стала свого недоростка до дуба в'язати.

Прив'язала недоростка до дуба плечима,
Сама пішла, молоденька, сіна накосила.

Сама пішла, молоденька, сіна накосила
Та свому недоростку їсти наносила.

Ой, їж, недоростку, сіно зелененьке,
Я ж поїду у гостину до батька і неньки.

Не багато я гостила — штири неділі,
Мало мого недоростка комарі не з'їли.

Як на п'яту неділечку стало повертати,
Стала свого недоростка від дуба в'язати.

Ой, чи спиш, недоростку, чи спиш, чи дрімаєш,
Чи ти мене, молодої, з гостей дожидаєш?

Ой, не сплю я, моя мила, не сплю й не дрімаю,
А я тебе, молодую, з гостей дожидаю.

Як не будеш, недоростку, нікому казати,
То не буду тебе більше до дуба в'язати.

Ой, не буду я казати, не буду, не буду,
А я тобі цих гостинок повік не забуду.

Як приїхав недоросток під нові ворота,
Вийшла його стара мати, стала на порозі.

Вийшла його стара мати, стала на порозі,
Обілляли стару неньку дрібненькії сльози.

Чим тебе, мій синочку, теща угощала,
Що я тебе, мій синочку, насилу впізнала?

Угощала мене теща в лісі комарами,
Наповала мене теща дрібними сльозами.