Ой, від саду та до моря вбитая дорога,
Куди моя поїхала любая розмова.

Куди їдеш, виїзжаєш, сизокрилий орле,
А хто ж мене молоденьку та до себе пригорне?

Пригортайся, моя мила, пригортайсь другому,
Лиш не кажи тої правди, як мені самому.

Над новими воротами чорна хмара стала,
А на мене молоденьку поговір та слава.

А я тую чорну хмару рукавом розвію,
Перебула поговір, перебуду й славу.

Ой, не зійде дрібен дощик без хмари, без грому,
Ой, не вийде дівча заміж та без поговору.

Нагрімиться, нагрімиться, дрібен дощик зійде,
Насміються воріженьки, дівча заміж вийде.