Ой, у полі нивка,
Кругом материнка,
Там дівчина жито жала, |
Гарна чорнобривка. | (2)

Жала ж вона, жала,
Сіла спочивати,
Їхав козак з України, |
Мусив шапку зняти. | (2)

Мусив шапку зняти,
"День добрий" сказати, –
Помагай Біг, дівча гоже, |
Тобі жито жати! | (2)

А дівчина стала,
Йому одказала,
Вона ж йому одказала – |
Серденьком назвала. | (2)

Як ідеш додому,
Не кажи нікому,
Бо рознесуть цеє люди, |
Як вітер солому. | (2)

А вітер тихенький,
Солома легенька –
Візьмуть мене люди в зуби, |
Я ще ж молоденька. | (2)

А вже ж тая слава
По всім світі стала,
Що дівчина козаченька |
Серденьком назвала. | (2)

А вже ж тая слава
По всім городочку,
Що дівчина козакові |
Вишила сорочку. | (2)