Ой, у пол, край дороги
Та червона калина.
Ой, тудою виряжала
Та мати свого сина.

Ой, йди ж ти, мій синоньку,
Поміж чужеє браття.
Дадуть тобі, мій синоньку,
Та й подране шмаття.

Ой, загину, моя мати,
Ой, загину, загину,
Прийми мою дружиноньку
Та й за рідну дитину.

Не тая, мій синоньку,
Та й година настала,
Щоб чужая дитинонька
Та за рідную стала.

Ой, вилетів білий півень
Та й сказав "кукуріку!"
Не бачила мати сина
Та й од ниньки й довіку.