Ой, у пана-господаря
Через сад стежка,
Туди йшли три товариші:
Перший товариш — яснеє сонечко,
А другий товариш — ясний місяченько,
Третій товариш — дрібний дощичок.

Що ти скажеш, яснеє сонечко?
А сонце каже: Нема над мене!
Як же зійду я в неділю рано,
Обігрію ж всі гори й долини
Поля, діброви, церкви, костьоли.

А, що ти скажеш, ясний місяцю?
Місяць же каже: Нема над мене!
Як же я зійду ввечері повний,
Освічу ж бо я гори й долини
Поля, діброви, гостям дороги.

А, що ти скажеш, дрібний дощику?
А дощик каже: Нема над мене!
Як же я піду три рази в травні,
Розвеселю ж я гори й долини,
Тополі, діброви, жита, пшениці,
Жита, пшениці, всякі пашниці.