Ой, ти, дубе кучерявий!
На тобі лист рясен:
Козаченьку молоденький!
Словами прекрасен.

Слова ж твої ласкавії,
А чортова думка.
Поки тебе не любила,
Була як голубка.

Гула, гула голубонька,
Полетіла в поле,
Та літаючи говорила:
Горе ж мені, горе!
Утопила головоньку
В безоднєє море!

Ой, найшла я кубелечко,
Де утка несеться,
Перечула через люде,
Що ледащо сміється.

Смійся, смійся, вражий сину,
За сміх тобі буде:
Труситиме сім год трясця
І смерті не буде.

На постелі лежатимеш,
Смерті бажатимеш,
У моєї матусеньки
Ради прохатимеш...

Ой, дай мені, моя мати,
Холодної води...
Посміявся з дівчиноньки
Хорошої вроди...