Ой, татуню, татунцуню,
Ти сивий голубе,
Згодував-єс малі діти,
А хто ж тебе буде?

Не є цвітку на сім світку,
Як на тій калині,
І ліпшого, щирішого,
Як мати дитині.

Нема цвітку на всім світку,
Лиш на ягідоньці,
Нема мені нігде ліпше,
Як при матіноньці.

Ой, горами, долинами
Пшениця ланами,
Нігде нема розкошойки,
Як то в свої мами.

Як я в свої не гуляю,
В чужої не буду,
По чім же я свої літа
Пам'ятати буду?

Гуляй, доню, не бороню,
Тілько твого світа,
По чім будеш пам'ятати
Молоденькі літа?