Ой там в місті на Риночку капелія грала
Там молода Боднарівна пила та й гуляла

Як прийхав пан Каньовський хотів з нев гуляти
І взяв її за рученьку та й став розмовляти

А як вийшов пан Каньовський з нової крамниці
Потискає Боднарівну за біленькі лиці

А Молода Боднарівна ще жартів не знала
Відвернула праву руку та й му в писок дала

А там були Старі Люди розмовляли стиха:
- Тікай-тікай Бондарівно наробила-с лиха

І тікала Боднарівна горами долами
За нев гнали два жовняри з новими шаблями

Як тікала Боднарівна скочила без фосу
Догнали ї' два жовняри злапали за косу

Один злапав за рученьку притулив до себе
- Аби-с знала Боднарівно наш пан любить тебе -

Другий злапав Боднарівну за жовтії коси:
- Аж тепер ти Бондарівно погуляєш досить

- Як я маю з вашим паном Мед-горілку пити
То волію Молоденька в сирі' землі гнити -

Як привели Боднарівну до нового ґанку
- Та й на тобі любий пане вже маєш коханку -

Відскочила Боднарівна під білу березу
І вистрілив пан Каньовський забив і доразу

Зараз сказав пан Каньовський капелію взяти
Щоб Молоді' Боднарівні аж до гробу грати

- А ви дайте мої слуги до Бондара знати
Най приїде старий Боднар Доньку поховати -

Як приїхав старий Боднар та й почав плакати:
- Мав я лише одну Доньку й мушу поховати -

Як приїхав старий Боднар Сірими Волами
- Казав я ти Моя Доню не гуляй з панами

- Та на тобі старий Боднар штири сороківці
Будеш мати старий Боднар на похорон дівці -

Ой сів собі пан Каньовський ґанку на ґанку:
- Зараз мою будуть везти до гроба коханку -

А на тії Боднарівні чорні черевики
Куди везли Боднарівну - червоніли ріки

А то була коханочка а то була мила
Така була як в городі Червона Калина

А то була коханочка а то була гожа
Така була як в городі Червоная Рожа