Ой, там на току, на базарі,
Жінки чоловіків продавали.
Як прийдеться до ладу,
Та й я свого поведу та й продам.

З личчя мотузок я всукала,
Взяла свого милого занехала.
Як привела на базар,
До терлиці прив'язала.

Над'їхали купувальні,
Над'їхали торгувальні –
Стали думати-гадать,
Що за цього мужа дать.

А за цього мужа треба дати,
А за цього мужа треба дати
Пару коней вороних,
Ще й сто рублів золотих.

Ой, стала я, подумала:
З кіньми треба возиться.
А з грошима треба носиться,
А мій милий чорнобривий
До роботи не лінивий –
Він для мене знадобиться.

Він насіє, наоре,
Не для когось – для мене.
Ти, мій милий-серденько,
Пожалію я тебе.