Ой, та й ішов Василечко
Сім рік на війну. | (2)

Лишив свою Ганусину
На матір рідну. | (2)

Казав її напувати
Медом та й вином. | (2)

Казав її застеляти
Постіль шовкову. | (2)

Вона її застеляла
Постіль тернову. | (2)

Вона її напувала
Напоєм полину. | (2)

Та й вернувся Василечко
Сім рік із війни. | (2)

Вийди, вийди, Ганусино,
Ворота втвори. | (2)

Ой, не вийшла Ганусина,
Вийшла братова. | (2)

Тікай, тікай, Василечку,
Ганусі нема. | (2)

А ще вчора із вечора
Здорова була. | (2)

На опівніч Ганусина
Захорувала. | (2)

А на ранок Ганусина
Життя скінчила. | (2)

Пішов, пішов Василечко,
Де Гануся спала. | (2)

Прип'яв коня до явора,
А сам впав на могилу. | (2)

Дозволь, дозволь, Ганусино,
Знайти другу милу. | (2)

Тікай, тікай, Василику,
Най я собі сплю. | (2)

Твоя мати – чарівниця
Зчарує другу. | (2)