Ой, та спився козак, спився
Та із розуму збився.
Вороному коню,
Гей, та й на гриву схилився.

Ой, коню мій, коню,
Та коню вороненький!
Порадь мене, коню,
Гей, ще ж бо я молоденький.

А я тебе, козаченьку,
Та радю — не порадю.
Сідай лиш на мене,
Гей, а я тебе запровадю.

Запровадю я тебе
У чистеє поле,
А там сиротина,
Гей, та пшениченьку поле.

Поле вона, поле,
Кукіль вибирає,
Коню вороному,
Гей, та й на межу кидає.

Покинь, покинь, дівчинонько,
Та кукіль вибирати,
Стели синій жупан,
Гей, та й полягаєм спати.

Не буду стелити,
Не буду й лягати,
Бо ти козак молоденький,
Гей, та й схочеш жартувати.

Молода дівчина
Лягла та й заснула.
Устав козак, поїхав,
Гей, дівчина й не чула.

Ой, виїхав козаченько
За нові ворота.
Оглянеться назад себе,
Гей, стоїть бідная сирота.

Ой, на тобі, дівчинонько,
Та сто рублів на пиво.
Та сто рублів на пиво,
Гей, а червінця на мило.