Ой, пущу я коня да й на яр,
На долину,
Ой, а сам, а сам ляжу спати
Ой, на час, на часину.

Ой, де й узялася
Молодая дівчина,
Ой, вона, вона й ізорвала
Ой, в саду травичину.

Вона й ізорвала,
Ой, в саду травиченьку,
Ой, вона, вона й умочила
В холодну водиченьку.

Вона й умочила
В холодну водиченьку,
Ой, взяла, взяла й ударила
Козака по личеньку.

Ой, вставай, козаче,
Ой, годі ж тобі спати,
Ой, бо вже, бо вже й наїхали
Ой, турки та поляки.

Уже ж наїхали,
Ой, турки та поляки,
Ой, вони, вони ж тебе хочуть
Посікти-порубати.

Вони ж тебе хочуть
Посікти-порубати,
А твого коня вороного
Та з собою й забрати.

Ой, коня візьмуть –
Ой, то кінь другий буде,
Ой, тебе, тебе зарубають –
То мені, мені й жаль буде!