Ой, просив кум на хрестини
Та й зайшов до хати,
А я стала, задумалась:
В що ся маю вбрати.

Шуру, шуру по запічку –
Знайшла рукав від натички,
Зібралася та й не йшла,
Бо ще всього не знайшла.

Шуру, шуру по верхници -
Знайшла листви від спідниці,
Зібралася та й не йшла,
Бо ще всього не знайшла.

Шуру, шуру попід лаву –
Знайшла чобіт без халяви,
Зібралася та й не йшла,
Бо ще всього не знайшла.

Як полізла на гору –
Знайшла рукав і полу,
Зібралася та й пішла,
Бо вже всьо віднайшла.

Як вийшла я на подвір'я,
Як тая вивюрка,
Мацу-мацу по голові -
А я без каптурка.

Нащо мені каптурец
До того убрання,
Заложу си гребінчики -
Буду так, як паня.

Ой, прийшла я на хрестини
Межи молодиці,
Взяли мене поміж боки
Аж до поліжниці.

Посадили ми за стіл,
Було всім обідно,
Аж всі гості споглядали,
Що за біда влізла.

Оден каже: "Панє з міста",
А другий: "Зі Львова",
А той третий повідає:
"То панє з Кракова".

Як заграли музиченьки,
Взяли ми гуляти,
Як зачало то убранє
Всьо з мене злітати.

Черз тоє всьо убранє
Мені стало встидно,
А всі гості споглядают:
А мені щось видно.