Ой, поля, ви, поля, ви, широкі поля, |
Що на вас же, поля, урожаю нема! | (2)

Що на вас же, поля, урожаю нема, |
Тільки й виросла кучерява верба. | (2)

Під тією вербою солдат вбитий лежить, |
Ой, убитий лежить, весь порубаний. | (2)

На грудях у його хрест золочен лежить, |
В головах у його конь вороний стоїть. | (2)

Ой, ти, конь, та, мой конь, ти, товаришу мой, |
Ой, біжи ж ти, мой конь, на Вкраїну домой! | (2)

Не кажи ж ти, мой конь, що я вбитий лежу, |
А кажи ж ти, мой конь, що жонатий ходжу. | (2)

Оженила мене куля бистрая, |
А звінчала мене шабля гострая. | (2)

А бояри були - усі дзвони гули, |
А світилка була — восковая свіча. | (2)

А світилка була — восковая свіча, |
Мать родная була — мать сирая земля! | (2)