Ой плакала струнка верба
Коси полоскала.
Ой там, ой там де та гребля
Дівчина стояла.
Взяла, взяла її крига
Та й не відпускає
Як би, як би мала крила -
Журавкою стала.
Плаче, плаче струнка верба
Когось виглядає.
Стоїть, стоїть дівчинонька,
А його не має.
Виглядала, побивалась
Милого чекала.
Під водою заховалась
Русалкою стала.