Ой, плаче Гриць, плаче,
Під вікном стоячи.
Дівка Гриця питається: |
— Чого, Грицю, плачеш? | (2)
Цить, Грицю, цить!

— Ой, плачу я, плачу,
Бо до хати хочу.
Дівка Гриця полюбила |
Та у хату упустила: | (2)
— Цить, Грицю, не плач!

Ой, плаче Гриць, плаче,
В порогах стоячи,
Дівка Гриця питається: |
— Чо ти, Грицю, плачеш? | (2)

— Ой, плачу я, плачу,
Бо сідати хочу.—
Дівка Гриця полюбила
Та за столи посадила: |
— Цить, Грицю, не плач! | (2)

Ой, плаче Гриць, плаче,
За столом сидячи,
Дівка Гриця питається: |
— Чого, Грицю, плачеш? | (2)

— Ой, плачу я, плачу,
Бо я спати хочу. —
Дівка Гриця полюбила, |
Білу постіль застелила: | (2)
— Спи, Грицю, не плач!

Ой, плаче Гриць, плаче,
В постелі лежачи,
Дівка Гриця питається: |
— Чого, Грицю, плачеш? | (2)

— Ой, плачу я, плачу,
З тобою спати хочу.—
Дівка Гриця полюбила |
Та й до себе притулила: | (2)
— Цить, Грицю, не плач!