Ой, пішов милий за ліс
Та чорнії брови заніс. | (2)

Пішов за діброву
Та заніс любу мову. | (2)

Я кажу: "Не барися",
А він каже: "Не журися". | (2)

А він каже: "Не журися,
З іншими не любися". | (2)

Штири роки прожила,
Нікого я не любила. | (2)

Штири роки минає,
Мій милий прибуває. | (2)

Приїхав аж до гаю,
Та думав, що додому. | (2)

Приїхав аж до гаю,
До широкого Дунаю. | (2)

Став коня наповати,
Став лиман прибувати. | (2)

Став лиман прибувати,
Став милий потопати. | (2)

Став милий потопати,
До милої став гукати. | (2)

Рятуй, рятуй, моя мила,
Коли вірно любила. | (2)

Якби човен та весельце,
Рятувала б своє серце. | (2)

Заким човна знайшла,
Миленького я не знайшла. | (2)

Заким люди і зійшлися,
А миленький утопився. | (2)

Пішов милий за водою —
Остаюся я вдовою. | (2)

Пішов милий з пліточками —
Остаюся з діточками. | (2)

Пішов милий з окуньцями —
Остаюся з молодцями. | (2)