Ой, пила я, пила я
Ще й чепець пропила я,
Як прийшла я додомоньку, |
Свого мужа била я. | (2)

Била його в хаті,
Била і в кімнаті,
Та забула розпитати, |
Чи є тріски в хаті. | (2)

Мила моя, мила,
За що мене била?
Чи я тобі не вгодив, |
Вечеряти не зварив? | (2)

Як зварив вечеряти,
То вечеряй тихо,
Бо як піду пошукаю, |
Буде тобі лихо. | (2)

Дурний мужичище
Всипав в черепище
Та сів собі у куточку, |
Потихенько хлище. | (2)

А я, молоденька,
Думаю, гадаю,
Піду возьму за чуприну, |
Хочень налякаю. | (2)

Взяла за чуприну,
Кинула в перину.
Ой, ти, милий, лежи тут, |
А я піду найду прут. | (2)

Заким прута найшла,
Пересердилася,
А на свого миленького |
Змилосердилася. | (2)

— Іди, іди, муже,
Хата від хати,
Хата від хати |
Чепця шукати. | (2)

Прийшов до корчми:
— День добрий, люди!
Хто найшов чепця — |
Перейма буде. | (2)

Буде перейма
І кварта горілки,
Хто найшов чепця |
Моєї жінки. | (2)

Буде перейма
Ще й мірка проса.
Сидить публіка |
Простоволоса. | (2)

Ой, ти, мій милий.
І я з тобою,
Походи-но гайдука |
Попередо мною. | (2)

Дурний мужичище
Взявся у бочище:
— Оха, гоя, мила моя. |
Оце гайдучище! | (2)

На вулицю я пішла,
Похвалилася,
Що я свого мужичка |
Та навчила гайдучка. | (2)