Ой, піду ж я собі
Та у ліс дубовий,
Та й я собі знайду |
Горішок лісовий. | (2)

Я його покочу
З гори на долину,
Хай він покотиться |
За ким то я гину. | (2)

Мала я милого
З чорними очима,
Та мені судилось, |
Що його залишила. | (2)

А тепер я плачу,
Ой, як вдень, так вночі,
Вже я не виплачу |
Свої чорні очі. | (2)

Аби я плакала
Та щодень-година,
Кого я любила, |
Того тутка нема. | (2)