Ой, піду я в гай зелений
Та й наломлю лому.
Завела м'я злая доля
Далеко від дому.

А у чужій сторононьці
Ні батька, ні мати.
Болить мене голівонька,
Нічим зав'язати.

А я голову зав'яжу
В біленьку хустину.
Передам я соколоньку
Між свою родину.

А біленькая хустина
Голови не зв'яже,
Білий сокіл не говорить,
Правди не розкаже.

Ой, зірву я з рожі квітку
Та й кину на воду,
Пливи, пливи, з рожі квітка
Та й до мого роду.

Плила, плила з рожі квітка,
Край бережка стала,
Вийшла мати воду брати
Та й квітку впіймала.

Чи ти, доню, рік не спала,
Чи два хорувала,
Що та з рожі біла квітка
Сильно так зів'яла?..

Ні я, мамо, рік не спала,
Ні два хорувала,
Поїхала на чужину -
На віки пропала...