Ой, піду я понад лугом, ну-да-я, ну-да-я,
Там мій милий оре плугом, ну-да-я, ну-да-я! | (2)

Понесу я єму їсти, ну-да-я, ну-да-я,
Чи не скаже він ми сісти, ну-да-я, ну-да-я! | (2)

Він наївся, та й напився, ну-да-я, ну-да-я,
Та й на риллю положився, ну-да-я, ну-да-я! | (2)

– Чом не сієш, чом не ореш, ну-да-я, ну-да-я,
Чом до мене не говориш, ну-да-я, ну-да-я! | (2)

– Я не всиджу та й ораю, ну-да-я, ну-да-я,
Бо погану жінку маю, ну-да-я, ну-да-я! | (2)

– Сватав'їс ня в день не вночі, ну-да-я, ну-да-я,
Най виїв ти орел очи, ну-да-я, ну-да-я! | (2)

Сватав'ис ня в білу днину, ну-да-я, ну-да-я,
Скликав'їс си всю родину, ну-да-я, ну-да-я! | (2)

Бив ти й отець, била й мати, ну-да-я, ну-да-я,
Сказали ти мене брати, ну-да-я, ну-да-я! | (2)

Який тобі дітко винний, ну-да-я, ну-да-я,
Що ти гарний, чорнобривий, ну-да-я, ну-да-я! | (2)

А я руда родилася, ну-да-я, ну-да-я,
Чорнявому судилася, ну-да-я, ну-да-я! | (2)

А я брова в сажу вмажу, ну-да-я, ну-да-я,
Чорнявого переважу, ну-да-я, ну-да-я! | (2)

А я брови підмалюю, ну-да-я, ну-да-я,
Чорнявого поцілую, ну-да-я, ну-да-я! | (2)