Ой, Петре! Павле! Іване!
Та вже ж твоя петрівочка минає!
Та вже ж твоя петрівочка минає!
Половини літечка немає...

А з-за гори сонце йде та сяє,
Козаченько кониченька сідлає.
Вийшла його мати, питає:

Нащо, сину, кониченька сідлаєш?
Хоч сідлаю — не твого, а свого,
Та поїду до тестенька до свого,
А до тії тещеньки гордої,
А до тії дівчиноньки молодої!..