Ой, не гудіть, голуби, на хаті
Та й не збудіть милого в кроваті.
Та сама ж я знаю, коли розбудити,
А як буде сонечко сходити.

Вставай, милий, моє милування,
Бо вже тобі готове вмивання.
Бо вже тобі водиця в кубочку
Шитий білий рушник на кілочку.

Бо вже тобі варенички в маслі
І на столі горілочка в пляшці.
Як став милий з постелі вставати,
Стала мила у вікно тікати.

Чи ти, моя мила, норовоньки знаєш,
Що я встаю — ти в вікно тікаєш.
Та як би ж, милий, норовів не знала,
Я б з тобою снідати сідала.