Ой, на ставі, на ставочку,
На ставі, на ставі,
Там пливало два козаки
На човні, на човні.

Там дівчина воду брала
Тта й брала, та й брала.
І козака гарним хлопцем
Назвала, назвала.

– Ти, козаче, гарний хлопче,
Соколю, соколю.
Візьми мене на той човен
З собою, з собою.

– Ой, рад би я, дівчинонько,
Тебе взять, тебе взять,
А хто ж буде лебедоньки
Заганять, заганять.

Нагодився гарний хлопець,
Ще й стрілець, ще й стрілець.
Він забив щонайкращу
З лебедей, з лебедей.

Біле пір'я розсипалось
По ставу, по ставу,
Кров червона розіллялась
По воді, по воді.

Біле пір'я – то є наша
Держава, держава.
Кров червона – це
Козацькая слава, слава.