Ой, на гороньці дві зозуленьці
Кували, кували,
Третя — Галюся — посередниці
Льон брала.
Ой, брала, брала, рівно складала,
Рівненько, рівненько,
Щоби ся було аж до батенька видненько.
Ой, чи видненько, чи не видненько —
Я знаю, я знаю: я свого батенька
В темнім лісочку по голосочку пізнаю!

Ой, на гороньці дві зозуленьці
Кували, кували,
Третя — Галюся — посередниці
Льон брала.
Ой, брала, брала, рівно складала,
Рівненько, рівненько,
Щоби ся було аж до матінки видненько.
Ой, чи видненько, чи не видненько —
Я знаю, я знаю: я свою матінку
В темнім лісочку по голосочку пізнаю!

Ой, на гороньці дві зозуленьці
Кували, кували,
Третя — Галюся — посередниці
Льон брала.
Ой, брала, брала, рівно складала,
Рівненько, рівненько,
Щоби ся було аж до братіка видненько.
Ой, чи видненько, чи не видненько —
Я знаю, я знаю: я свого братіка
В темнім лісочку по голосочку пізнаю!

Ой, на гороньці дві зозуленьці
Кували, кували,
Третя — Галюся — посередниці
Льон брала.
Ой, брала, брала, рівно складала,
Рівненько, рівненько,
Щоби ся було аж до сестриці видненько.
Ой, чи видненько, чи не видненько —
Я знаю, я знаю: я свою сестрицю
В темнім лісочку по голосочку пізнаю!

Ой, на гороньці дві зозуленьці
Кували, кували,
Третя — Галюся — посередниці
Льон брала.
Ой, брала, брала, рівно складала,
Рівненько, рівненько,
Щоби ся було аж до милого видненько.
Ой, чи видненько, чи не видненько —
Я знаю, я знаю: я свого милого
В темнім лісочку по голосочку пізнаю!