Ой, на горі жито, на долині жито,
Край дороги широкої там козака вбито. | (2)

Ой, убито, вбито, затягнено в жито,
Червоною китаєчков личенько накрито. | (2)

Надійшла дівчина з чорними вочима,
Відокрила китаєчку та й заговорила: | (2)

– Ой, устань милейкий, бо вже день білейкий,
Ходить, бродить по діброві твій кінь вороненький! | (2)

– Ой, няй же він ходить, няй же він блукає,
Він до своєї родиночки доріжки шукає. | (2)

Тече вода, тече із Самбора до Відня,
Богацькії сини вдома, а при війську бідні! | (2)

Богач гроші має, сина викупляє,
А бідними сиротами край обороняє! | (2)