Ой, на горі, на високій
Кучерявий дуб стояв,
Під тим дубом кучерявим
Козак дівча підмовляв.

Як підмовив козак дівча,
Бистро скочив на коня:
– Будь щаслива і здорова,
Бо я їду до війська.

Як почуло теє дівча,
Стало плакать ще й ридать,
Козакові жаль зробилось,
Став дівчину підмовлять.

– Де ж ти бачив, мій миленький,
Щоб сухий дуб листя мав,
Де ж ти бачив, мій миленький,
Щоб богатий бідну брав.

А багата, то проклята,
Буде пити ще й гулять,
А ти, бідна сиротина,
Будеш мене шанувать!